УКР

Інтерв'ю з учасниками LvivMozArt: Абраам Броди

03 Серпня 2019

Міжнародний фестиваль класичної музики LvivMozArt цього року присвячений темі «Музика та література». Фестиваль зібрав найкращих музикантів України та світу – 10 днів Львів житиме в атмосфері класичної музики.

Щоб краще познайомитись з подіями фестивалю, «Компанія Ензим» підготувала інтерв’ю з музикантами. Перший гість - музикант, композитор, майстер концептуального мистецтва Абраам Броди.

Перший концерт, в якому гратиме Абраам Броди відбуватиметься не у Львові, а у містечку Броди, що на Львівщині. Тема цьогорічного  фестивалю – музика і література, тому згадується постать письменника ХХ століття Йозефа Рота. Він народився у Бродах, походив із єврейської родини. Концерт буде відбуватися біля руїн синагоги, куди приходив  Рот зі своєю родиною.

Творчість Йозефа Рота добре знають у Європі, в Україні, нажаль, його згадують не часто. Тому з ініціативи співзасновниці фестивалю LvivMozArt, диригентки Оксани Линів цього року вирішили провести концерт пам’яті Йозефа Рота саме у його рідному місті. Абраам Броди написав для цього концерту 2 композиції.

- Абрааме, розкажіть про ці два твори, які звучатимуть у Бродах. Це світова прем’єра? Для якого складу, які тексти чи ви будете співати чи тільки будете виконувати?

- У першій своїй композиції я хочу показати зв'язок із минулим і теперішнім, в ній можна почути татарськи мотиви, електронну музику та симфонічний оркестр,  і я також буду співати. Щодо другої пісні – я буду співати і грати на  скрипці. Вона більш абстрактніша і називається «Червоне сонце». Перший твір – це буде світова прем’єра під час фестивалю, а «Червоне сонце» я вже виконував.

- У вас також буде другий концерт – презентація прогами «Перетини» (Crossing). Розкажіть більше про цей проект.

- Тут буде багато про відкриту свідомість, це буде мікс електроніки та класики. В цьому і полягають перетини. Зі мною будуть троє дуже талановитих музикантів з Литви. Лора Кміеляускайте на скрипці, Арнас Кмеляускас на віолончелі, Августас Баронас на ударних. Вони більше працюють в сучасній музиці, ударник багато працював з джазовою музикою, змішував жанри. Мені важко віднести свій проект до якогось одного жанру, тому що це великий мікс: класичної, сучасної музики та електронної. І також в цьому проекті я буду співати.

- Я знаю, що українська дизайнерка Ірина Дзусь створила тобі одяг для виступу. Як тобі ця співпраця?

- Сьогодні Instagram – це інструмент для колаборацій і я часто співпрацюю з дизайнерами, коли готую перформанси. Я помітив її роботи деякий час тому і зв’язався з нею. Я розповів, що в мене буде перформанс в Україні і мені дуже подобаються її робити, чи не хотіла б вона поспівпрацювати. І вона сказала «так». Вона надала мені декілька костюмів для різних концертів – у Бродах та у Львові. Мені подобаються її роботи – вони пасують моїй музиці та є одночасно авангардистські та мінімалістичні.

- У тебе є класична освіта, ти починав як класичний музикант, потім захопився перформенсами, електронікою.

- Я вивчав класичну музику у Відні та Лондоні, я відчував, що хочу бути митцем, мені є багато що сказати. Я відчував, що традиційна, класична музика прекрасна, але має багато бар’єрів і я відчував, що можу їх поламати, подолати. Це почалось ще зі співпраці з Мариною Абрамович, вона дуже відома майстриня перформансу. Її робота і співпраця з нею допомогли мені вийти з цієї коробки обмежень, зрозуміти як артист може взаємодіяти зі своєю аудиторією.

- Яка твоя публіка? Хто приходить на твої концерти?

- Аудиторія слухачів залежить від фестивалю і від ситуації. Це можуть бути і зовсім молоді люди, і ті, хто надають перевагу клубній музиці, і ті, хто люблять класичну музику, і люди старшого покоління. Під час перформенсів завжди намагаюся тримати зв'язок зі своєю аудиторією.

-Чи відчуваєш приплив емоцій від публіки? Твоя музика створює певну атмосферу, емоцію для аудиторії?

- Це найцінніша річ для мене, як для артиста – створювати діалог з аудиторією, я люблю, коли аудиторія відповідає мені сильними емоціями, і я можу це відчути під час перформансу.